Зміст

Що таке ТЗНК та як він виглядає

ТЗНК – це тест загальної навчальної компетенції, що входить у склад ЄВІ – єдиного вступного іспиту у магістратуру. ТЗНК іноді ще називали тестом з логіки, вперше він був запропонований 2016 року для вступу в магістратуру для майбутніх юристів. На сьогодні тест складатимуть усі претенденти на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.

ТЗНК складається з 2х блоків:   

  • вербально-комунікативного
  • логіко-аналітичного

Разом 33 завдання, на вербально-комунікативний компонент приходиться 18 завдань, на логіко-аналітичний – 15.

На виконання завдань виділяється 75 хвилин (1 година 15 хвилин), які учасник/учасниця самостійно! розподілятиме на виконання того чи іншого завдання.

Слід зазначити, що завдання не є рівноцінними за змістом та складністю виконання, тому обов’язково слід ознайомитись з прикладами тестових завдань, зрозуміти їх та навчитись вирішувати. Після самостійного проходження тренувального тесту (а, іноді, і не одного), можливо визначитись із розподілом часу, на яке завдання скільки хвилин потрібно. Ми пропонуємо нашим студентам Методичні матеріали для підготовки до ТЗНК.

Універсальної відповіді на розподіл часу немає. Все залежить від того, які завдання для учасника/учасниці тесту є більш або менш складними.

Вербально-комунікативний компонент ТЗНК

Вербально-комунікативний компонент складається із 18 завдань: 

  • 10 завдань – заповнення пропусків у мікротекстах; 
  • 8 – аналіз двох текстів, тексту А і тексту Б по 16 абзаців в кожному. В цих завданнях слід обрати одну правильну відповідь із  чотирьох запропонованих. Відповідь правильна тільки одна!

Питання: що являють собою завдання?

Мікротексти (10 завдань) складаються із 1-5 речень, в яких пропущені слова. Правильна відповідь обирається із запропонованих чотирьох варіантів.

Порівняння текстів А і Б (8 завдань). Пропонується 2 тексти по 400-500 слів і слід обрати одну правильну відповідь із 4 запропонованих.

Логіко-аналітичний компонент ТЗНК

Логіко-аналітичний компонент складається із:

  • 6 завдань на логічне мислення
  • 9 завдань – на аналітичне.

Логічне мислення. До кожного із 6 різних завдань слід обрати одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих. Кожне завдання – це текст до 125 слів.

Аналітичне мислення. Тест складається із 9 завдань з вибором однієї правильної відповіді. Пропонується розглянути 3 ситуації та 3 завдання до кожної із них.

З чого починаємо вирішення?

Перший крок – заспокоїтись і з холодною головою підійти до виконання завдання. При першому наближенні тексти можуть видатись складними, але, насправді, кожен текст (чи мікротекст, чи повноцінний) має свою чітку структуру побудови і, знаючи її, хвилюватись не варто.

Другий крок – перед вирішенням завдання слід подивитись, що від Вас вимагають. Знаючи запитання, відповідь легше шукати.  

Слід пам’ятати, що усі! питання є незалежними між собою, відповідь на друге запитання не випливає із відповіді на попереднє. Спочатку зробіть помітки на чорнетці, а тільки потім – відповідну позначку у чистовому варіанті тесту.

Приклади тестових завдань ТЗНК

Для наглядності надаємо приклади деяких тестових завдань: 

  • 1-18 завдання – вербально-комунікативний компонент: 1-10 – додати пропущені слова в мікротекст; 11-18 – порівняльний аналіз тексту А і тексту Б.
  • 19-33 завдання – логіко-аналітичний компонент.

Вербально-комунікативний компонент (слід додати пропущені слова)

  1. Більшість мовознавців уважає прагнення до економії мовленнєвих зусиль важливим (іноді навіть визначальним) чинником мовної (1)________________, інші ж категорично заперечують економію як одну з рушійних сил мовного поступу.
  • А еволюції
  • Б революції
  • В деволюції
  • Г інволюції

8. Згідно з одним із досліджень, (7)_____________ до списування під час іспитів різниться за країнами, починаючи з найнижчого рівня (5%) в університетах, що (8)_____________ в Скандинавських країнах (Данія і Швеція), і завершуючи найвищим (88%) в університетах країн Східної Європи (Польща, Румунія і Словенія). Вирішальними факторами, що (9)_____________ чи обмежують списування, є ставлення самого соціального середовища до недоброчесних і корупційних практик і суворість покарань за академічні (10)_____________ («клімат для шахрайства»).

  • А знаходяться
  • Б розташовані
  • В перебувають
  • Г містяться

Вербально-комунікативний компонент (порівняння тексту А і тексту Б)

11. Текст А

(1) Після розпаду СРСР проблема інтерпретації історії та переформатування історичної пам’яті стала надзвичайно актуальною як для України, так і для всього пострадянського простору, що було пов’язано з необхідністю конструювання сучасної ідентичності новопосталих незалежних держав. Переосмислення минулого мало консолідувати суспільство, виправдати обраний варіант посткомуністичної трансформації й легітимізувати владу політичних режимів. Відтак історична політика, політика пам’яті стали важливою складовою політики багатьох постсоціалістичних держав.

(2) Після відновлення суверенітету України вітчизняні історики інтенсифікували дослідження національного історичного процесу, відтворюючи сукупність його політичних, соціальних, економічних і культурних аспектів. Однак запропонувати суспільству цілісний, консолідуючий концепт бачення минулого поки що не вдалося.

(3) Одна із серйозних перешкод на цьому шляху полягала в тому, що державна історична політика в Україні була не системною, а ситуативною й формувалася на основі міксації радянської та української інтерпретацій історії. Пострадянська Україна так і не завершила критичного переосмислення своєї історії. Відсутність об’єднувального історичного наративу, регіоналізація інтерпретацій історії України, постійні маніпуляції з мовним питанням – усе це істотно вплинуло на поглиблення політичних і соціокультурних міжрегіональних суперечностей, мало негативні наслідки для формування загальноукраїнської ідентичності, дестабілізувало суспільство, послаблювало державу.

(4) У країні немає загальносуспільної згоди щодо «чужого», антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав’язаної ззовні. Тому відбувалися запеклі політичні дискусії щодо інтерпретації російсько-імперського й тоталітарного радянського минулого між носіями різних конфліктних моделей пам’яті – «радянської», «національно-патріотичної» та «ліберальної».

(5) Антиукраїнські політики ділили країну масовими маніпуляціями історії, які десуверенізували свідомість, підважували основи державності. Криза ідентичності стала виявом стану невизначеності щодо усталеної загальноукраїнської системи суспільно-політичних цінностей, гострої конфронтації різновекторних політичних сил і, як наслідок, – неможливості визначення оптимального напряму розвитку суспільства. Проблема вироблення концепту історичної пам’яті та формування національної ідентичності ускладнювалася ще й тим, що в Україні тривав затяжний перехідний період, спостерігалися постійні коливання стосовно вибору напряму цивілізаційного розвитку і свого місця в міжнародному співтоваристві.

(6) На сьогодні історія перестала бути предметом лише наукових дискусій і перетворилася на справжню зброю. Зважаючи на розвиток останніх подій у країні, коли російській пропаганді, що використовувала препаровані факти минулого, удалося нав’язати частині населення сепаратистські погляди, антиукраїнські історичні стереотипи, переконуємося, наскільки важливе місце посідає політика історичної пам’яті.

(7) Тому дієвим чинником консолідації суспільства та зміцнення держави буде формування нової системи історичної освіти. Її осереддям має стати наратив, який би нівелював суперечності між різними регіонами та сегментами суспільства й однаково викладався б в усій України. Одним із провідних завдань історичної освіти має стати формування в молоді національних суспільно- державницьких цінностей як ідейного підґрунтя української громадянської ідентичності.

(8) Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави.

З аналітичної доповіді

Текст Б

(9) Історія все частіше стає політичним інструментом. Спробуймо розібратися, як нам досягти загальнонаціонального консенсусу у ставленні до тих чи тих історичних постатей, подій, інтерпретацій.

(10) Ключовий момент для досягнення такого консенсусу – роль держави у формуванні підходів для аналізу історичних подій має бути мінімальною. Надто в Україні, де зміна влади призводить до перегляду всієї державної «політики пам’яті».

(11) Звичайно, мусить бути певний перелік історичних постатей і подій, яким держава надає статусу національних символів, але це стосується лише тих осіб і подій, щодо оцінки яких існує широкий консенсус у суспільстві. Логічна послідовність у формуванні переліку «національних святощів» мала б бути такою: професійна дискусія істориків, далі – широке громадське обговорення, де історики мали б авторитетне слово, і лише після досягнення достатньо широкого консенсусу – державні рішення.

(12) Це моя точка зору як громадянина. А як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені «єдино правильний» підхід до аналізу історичних подій.

(13) Згоди досягти можна. І подія, яка по- різному сприймається в різних частинах України, стане прийнятною в межах країни. Основна засада – це відкрите громадське обговорення, без спроб замовчування, без спроб нав’язати якусь офіційну чи іншу точку зору. Це відкрите обговорення, де всі зацікавлені сторони чи навіть конкретні особи – історики, публіцисти, громадські діячі, можуть висловити авторитетну думку з того чи того приводу. І тільки результатом такого відкритого громадського обговорення може бути якийсь національний консенсус стосовно національної історії.

(14) Якщо подивитися на світовий досвід, то тут ми бачимо два можливих підходи до вирішення таких проблем. Один із таких підходів – авторитарний, коли влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію. Другий, характерний для демократичних країн, коли вироблення такого національного консенсусу формується в умовах дискусії, яка може тривати роками, навіть десятиліттями, але в результаті досягається певний рівень національного консенсусу.

(15) Зрозуміло, він ніколи не буде стовідсотковим, тому що завжди є якісь опозиційні групи (це для плюралістичного суспільства є нормальним). Але принаймні існує якийсь досить високий рівень національної згоди стосовно питань національної історії, який дає змогу говорити – так, це єдина нація, вона має якесь своє спільне бачення.

(16) Гадаю, що для України тільки цей другий шлях є прийнятним. Проте, на жаль, ми перебуваємо тільки на початку цього шляху, тому що є значні розбіжності в поглядах на національних героїв, на події, які є символічними для української історії. Лише принципова деміфологізація, десакралізація й раціоналізація історії може привести до якогось національного консенсусу. Тож його доведеться дуже довго шукати.

За О. Зайцевим

У тексті Б, порівняно з текстом А, НЕ актуалізовано мікротеми

  • А дискусійність українського історичного минулого
  • Б історія як інструмент у руках політичних сил
  • В труднощі в знаходженні компромісів щодо історії
  • Г антиукраїнська сутність російської пропаганди

Логіко-аналітичний компонент (приклади різних завдань із цієї категорії)

19. Читач: Свобода мистецтва творить неймовірні речі, приписуючи реальності фантастичні властивості, які потім закріплюються в культурі у формі усталених міфів, що не мають стосунку до реальності. Прикладами можуть бути Божевільний Капелюшник або Березневий Кролик з «Аліси у країні чудес» Льюїса Керрола. Мабуть, у всіх культурах Капелюшник уважається божевільним, як і Березневий Кролик, хоча це не відповідає дійсності: на місці капелюшника міг опинитися хто завгодно, наприклад, кравець, а на місці кролика, наприклад, кіт.

Літературний критик: Сила митця полягає у прискіпливому вивченні життя й здатності акцентувати його характерні особливості в такий спосіб, щоб вони були сприйняті як природні. Докладні дослідження обставин, у яких жив і творив письменник, пояснюють появу його персонажів. Так, професія капелюшника в часи Льюїса Керрола була пов’язана з використанням шкідливих речовин, зокрема ртуті, що часто негативно впливало на психіку, а поведінка Березневого Кролика є типовою поведінкою тварини в шлюбний період.

Яке твердження найбільш точно відбиває розбіжність у поглядах читача та літературного критика?

  • А У березні кролики-самці поводять себе дуже агресивно, захищаючи свою територію.
  • Б Міфи ніколи не відповідають дійсності.
  • В Використання ртуті під час виготовлення капелюхів часто призводило до психічних розладів у капелюшників за часів Льюїса Керрола.
  • Г Свобода мистецтва породжує міфи, які не пов’язані з реальністю.

21. Декан: Кожен із наших студентів вивчає на вибір іноземні мови (одну або декілька): англійську, німецьку, китайську, японську. Кожен зі студентів, який вивчає німецьку мову, вивчає також і англійську. Усі студенти, які вивчають японську мову, вивчають і китайську. Жоден зі студентів не вивчає одночасно німецької мови та японської.

Яке з наведених нижче тверджень логічно випливає з тверджень декана?

  • А Жоден зі студентів не вивчає одночасно всі чотири іноземні мови.
  • Б Жоден зі студентів не вивчає одночасно три іноземні мови.
  • В Жоден зі студентів не вивчає одночасно англійську мову й китайську.
  • Г Деякі студенти вивчають одночасно японську мову й англійську.

24. Публій Сір: Дружба завжди корисна.

Яке з наведених нижче тверджень є запереченням твердження Публія Сіра?

  • А Дружба інколи не корисна.
  • Б Ворожнеча ніколи не корисна.
  • В Ворожнеча завжди корисна.
  • Г Дружба завжди не корисна.

25. Ситуація № 1

Студент Максим планує відвідати впродовж року п’ять харківських музеїв: історичний, літературний, морський, природничий і художній.

Максим вирішив, що буде дотримуватися таких умов:

  1. кожен музей відвідає лише один раз;
  2. літературний музей відвідає раніше, ніж художній;
  3. морський музей відвідає першим або другим;
  4. між відвідуваннями морського та історичного музеїв відвідає лише один музей;
  5. якщо історичний музей відвідає третім, то літературний відвідає раніше, ніж історичний.

Який із наведених нижче варіантів може відображати послідовність, у якій Максим відвідає музеї?

  • А морський, історичний, літературний, художній, природничий
  • Б морський, художній, історичний, літературний, природничий
  • В морський, літературний, історичний, художній, природничий
  • Г природничий, морський, історичний, художній, літературний

Хочете отримувати сповіщення про наші корисні статті першим?

    Статті автора

    Про автора

    Олена Астапова-Вязьміна
    Авторка методички для підготовки до ТЗНК, викладачка підготовчого курсу

    Вітаю! Я, Астапова-Вязьміна Олена Ігорівна, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософських і політичних наук Черкаського державного технологічного університету.

    Мені дуже подобається викладати філософські дисципліни. Щоразу, коли студентська аудиторія тільки починає знайомитись з філософськими ідеями або концепціями, їй відкривається завіса інакшого бачення світу і разом проходити цей шлях – це велике задоволення. Кожен студент – неповторна особистість, кожен бачить світ по-своєму і в цьому є велика радість відкриття!

    Логіку почала викладати в 2000 році і назавжди закохалася в неї. Вона надзвичайно цікава наука і відкриває як світ для тебе, так і тебе в собі. І на моє глибоке переконання, саме логічне, критичне мислення дозволяє людині ставати Людиною. Вміння аналізувати, робити висновки і вибудовувати зв’язки між предметами і явищами, дозволяє наблизитись до досконалості.

    Не бійтесь опановувати нове! Це завжди цікаво! Трішки терпіння, роботи … і задачка буде вирішена. Якщо хтось із вас не відразу вирішує логічні завдання, не переживайте, всьому можна навчитись і все можна опанувати! Теоретична база + практичні навички і ви будете неперевершені!