Інтенсив онлайн курс підготовки до ЄФВВ з психології та соціології
- Заняття за програмою МОН
- Інтерактивні Zoom заняття
- Запис відео-уроків
- Внутрішній закритий чат групи для спілкування
- 3 варіанти оплати на вибір
Про курс
Викладачі: Волошин Софія, Болдог Анастасія.
Початок курсу: 06.05.2024.
Кількість уроків в курсі: 18.
Тривалість 1 уроку: 90 хвилин.
Кількість занять на тиждень: 2.
Дні проведення занять: понеділок, середа.
Час проведення занять: 18:00-19:30.
Матеріали, які використовуються на заняттях: методичка підготовки до ЄФВВ з психології та Збірник тестів від Школи майбутніх магістрів. Презентації, аудіо-відео матеріали.
Матеріали (методичка та тести в PDF форматі з доступом до перегляду на Google Drive) включені у вартість.
Наявність домашнього завдання: так.
Коротко про домашнє завдання: читання методички, проходження тестів, робота з додатковими джерелами, виконання вправ та завдань на закріплення пройденого матеріалу.
Структура типового уроку: повторення попереднього уроку (дискусія) – презентація нового матеріалу – практика загальна та в групах – питання/відповіді – домашнє завдання.
Чи передбачені тести/симуляції/розбори ЄФВВ: так.
Де проводиться курс: Zoom.
Вартість курсу з психології 6300 грн.
Три варіанти оплати: Можлива 100% оплата, 50% та 33%.
При оплаті 100% для вас буде знижка у розмірі 600 грн, що еквівалентно вартості 2х уроків.
Для вибору варіантів оплати – звертайтесь до менеджерів школи в Telegram.
№ заняття | Тема уроку | Деталі, коментарі (за наявності) |
Заняття 1. | Психологія у структурі сучасних наук | 1. Обʼєкт, предмет психології. Психіка як обʼєкт психології. Психічні явища як предмет психології. 2. Трансформація уявлень про предмет психології. Історичне формування предмета психології: від вчення про душу до науки про психіку. 3. Структура та основні галузі психології. Фундаментальна та прикладна психологія. 4. Поняття «психіка» та її сутність. Функції психіки: відображальна. 5. Біологічні передумови, соціальні умови та чинники психічного розвитку особистості. 6. Мотиви та мотивація особистості. Потреби, інтереси, переконання, ідеали. Спрямованість особистості. 7. Цінності та ціннісні орієнтації особистості. «Життєві стратегії». 8. Самоактуалізація та самореалізація особистості: сутність та риси. |
Заняття 2. | Соціологія у структурі сучасних наук | 1. Обʼєкт, предмет соціології. Суспільство як обʼєкт соціології. Соціальна взаємодія як предмет соціології 2. Функції соціології: теоретико-пізнавальні, практично-політичні. 3. Трансформація уявлень про предмет соціології: від вивчення суспільства в людині до дослідження людини в суспільстві. 4. Рівні соціологічного знання: загальносоціологічні теорії (макросоціологія та мікросоціологія), спеціальні та галузеві соціологічні теорії (теорії середнього рівня), знання, здобуте за допомогою емпіричних досліджень. 5. Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне». 6. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність». |
Заняття 3. | Основні категорії соціології. Історія і теорія та соціології | 1. Позитивізм Огюста Конта. Концепція співвідношення суспільства та індивіда. 2. Теорія наслідування Габріеля Тарда. Психологічний механізм наслідування як ключ до пояснення соціальної поведінки. 3. Психологія натовпу Гюстава Лебона. Класифікація натовпів, характеристики натовпу. |
Заняття 4. | Психологічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст. | 1. Психоаналітична теорія Зигмунда Фройда. Вчення про сексуальність: лібідо, сублімація, витіснення. Структура особистості: Воно (Id), Я (Ego) і Над-Я (Super Ego). Соціологічні аспекти психоаналізу 2. Індивідуальна психологія Альфреда Адлера. Комплекс меншовартості. 3. Аналітична психологія Карла Густава Юнга. Структура особистості. Архетипи колективного несвідомого. |
Заняття 5. | Історія і теорія соціології | 1. Інтеракціонізм. Теорія «дзеркального Я» Чарльза Хортона Кулі. Символічний інтеракціонізм Джорджа Герберта Міда. Аналіз динаміки «Я»: «І» та «me». 2. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Типи легітимного панування. |
Урок 6. | Соціологічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст. | 1. Еміль Дюркгайм про суспільні норми і цінності. Поняття аномії. Проблема розрізнення нормальних і патологічних явищ. Типи самогубств. 2. Теорія соціальної поведінки Вільфредо Парето. Теорія еліт. Циркуляція еліт як елемент підтримки соціальної рівноваги |
Заняття 7. | Психологічна думка другої половини XX – початку ХХІ ст. | 1. Дж. Морено: соціометрична революція, психодрама. Неофройдизм (Е. Фромм, Е. Еріксон). Класичний біхевіоризм (Дж. Уотсон, І. Павлов, Б. Скіннер) та необіхевіоризм (А. Бандура). Гуманістична психологія (А. Маслоу, К. Роджерс,В. Франкл, І. Ялом). Генетична психологія Ж. Піаже. |
Заняття 8. | Соціологічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст. | 1. Специфіка структурно-функціональної теорії Толкотта Парсонса. Концепція соціальної дії. Соціалізація і соціальний контроль як механізми інтеграції індивіда до соціальної системи.Функціональний аналіз Роберта Мертона. Р. Мертон про соціологічні теорії середнього рівня.Феноменологічна соціологія Альфреда Шюца: поняття життєвого світу та повсякденності. |
Заняття 9. | Методи соціології психології. Планування та забезпечення якості дослідження | 1. Наукові дослідження: різновиди (теоретичні та емпіричні; фундаментальні та прикладні; розвідувальні, описові та аналітичні; польові та лабораторні), проблема, мета, завдання, обʼєкт, предмет. 2. Програма дослідження: структура документа, основні пункти, етапи дослідження. Тлумачення, концептуалізація, операціоналізація основних понять дослідження.Гіпотези дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні. 3. Вибірковий метод: генеральна сукупність, вибірка, основні вимоги до формування вибірки, методи формування. 4. Якість інформації: репрезентативність, валідність, надійність. Типи валідності (змістовна, критеріальна, конструктна), валідизація. Забезпечення надійності. |
Заняття 10. | Методи збору інформації | 1. Спостереження: види, переваги і недоліки, роль спостерігача 2. Експеримент: види (констатувальний, формувальний, природний, лабораторний), планування, внутрішня і зовнішня валідність. 3. Методи опитування: анкетування, інтервʼювання. Анкетування (поштові, пресові, онлайнові, експертні, індивідуальні, групові).Анкета: види питань, методичні вимоги до композиції анкети та різних питань.Формулювання питань і відповідей в анкеті). Інтервʼювання (фокус-групові, глибинні, неформалізовані: історія життя, біографія, усна історія). 4. Експертні опитування (метод експертної оцінки): пошук, відбір та підготовка експертів. Види і процедури експертного опитування. 5. Соціометрія: особливості застосування та інструментарію (анкета, шкали), соціометричні індекси, матриці та соціограми |
Заняття 11. | Методи аналізу емпіричних даних. | 1. Вимірювання (за С. Стівенсом): визначення, види, рівні, шкали (номінальні, порядкові, метричні). 2. Описова статистика. Міри центральної тенденції та міри варіації для шкал різних типів. Точкове та інтервальне оцінювання. Довірчий інтервал. 3. Аналіз статистичного звʼязку між двома змінними. Коефіцієнти кореляції. Методи перевірки статистичних гіпотез. 4. Лінійна регресія (парна та багатовимірна). |
Заняття 12. | Прикладні аспекти психології.
Особистість як обʼєкт та субʼєкт соціальних відносин. |
1. Соціалізація особистості: сутність, етапи (первинна, вторинна), механізми (адаптація, інтеграція). Субʼєкти (сімʼя, формальні та неформальні групи однолітків) і агенти (освіта, традиційні ЗМІ: та нові медіа: інтернет, соціальні мережі) соціалізації. Поняття ресоціалізації. 2. Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими,що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успіху. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. |
Заняття 13. | Прикладні аспекти соціології. Особистість як обʼєкт та субʼєкт соціальних відносин. | 1. Соціальні статуси: поняття та види (офіційний і неофіційний, приписаний і здобутий). Соцільні ролі: поняття та види (активні й пасивні, явні й латентні). Структура ролі за В. Ядовим (когнітивна, афективна, конативна складові). Маргінальність соціальних ролей. 2. Стать і гендер. Маскулінність. Фемінінність. Андрогінність. Гендерна ідентичність. Кризи гендерної ідентичності. Гендерні стереотипи: поняття та види (традиційні та егалітарні). Гендерна рівність і дискримінація. Сексизм. Фемінізм. |
Заняття 14. | Прикладні аспекти психології.
Особистість як обʼєкт та субʼєкт соціальних відносин. |
1. Гра, навчання, праця як види діяльності. Професійна діяльність: поняття та етапи професіоналізації (професійне самовизначення, професійне навчання, професійна адаптація, професійне становлення, професійна реалізація, завершення професійної діяльності). Мотивація та стимулювання професійної діяльності (за ієрархією потреб А. Маслоу). Професійне вигорання. Поняття професійних криз. 2. Спілкування як соціально-психологічний феномен. Спілкування як обмін інформацією (комунікативна сторона спілкування). Комунікатор, реципієнт, канал передавання інформації.Комунікативні барʼєри. Спілкування як сприймання, розуміння та оцінка партнерів спілкування (перцептивна сторона спілкування). Механізми міжособистісного сприймання: ідентифікація, соціальна рефлексія, стереотипізація. Каузальна атрибуція. Атитюд як соціальна установка. Спілкування як взаємодія (інтерактивна сторона спілкування) |
Заняття 15. | Особистість у життєвому та професійному просторі | 1. Конфлікт і конфліктна ситуація. Види конфліктів (внутрішньоособистісний, міжособистісний, внутрішньогруповий, міжгруповий). Рольові конфлікти (гендерно-рольовий конфлікт, конфлікт між сімейними і професійними ролями). Стилі поведінки в конфлікті (суперництво, уникнення, компроміс, співпраця, пристосування). Запобігання (психологічна просвіта, недопущення дискримінації, матеріальне та моральне заохочення, дотримання корпоративної культури) та розвʼязання (досягнення компромісу чи співпраці) конфліктів у різних сферах життєдіяльності. 2. Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний. Корпоративна (організаційна) культура. 3. Характеристика і актуальні проблеми сучасної сімʼї (нестабільність шлюбу, зниження народжуваності, матеріальне неблагополуччя). Функції сімʼї (репродуктивна, економічна, виховна, господарсько-побутова, комунікативна, дозвіллєва, сексуальна, рекреативна, психологічного захисту). Види сімʼї: нуклеарна та розширена сімʼя; патріархальна, матріархальна, егалітарна сім‘я; моногамна та полігамію сім‘ї. Шлюб і шлюбні стосунки. Сімейні кризи. |
Заняття 16. | Соціологічні виміри суспільства. Група як структурний елемент елемент суспільства | 1. Поняття та головні ознаки соціальної групи. Класифікація соціальних груп(великі соціальні групи, середні соціальні групи, малі соціальні групи). 2. Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна група. Основні характеристики та типологія натовпу,соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи.Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості. 3. Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні /вторинні; формальні / неформальні; референтні / групи членства; квазігрупи).Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість. |
Заняття 17. | Соціальні та психологічні характеристики й форми організації суспільних процесів і явищ. | 1. Суспільна свідомість. Масова свідомість. Групова свідомість. Індивідуальна свідомість. Механізми соціально-психологічного впливу (наслідування, навіювання, переконання, зараження, чутки, мода). 2. Поняття соціального інституту. Основні функції та характерні ознаки. Види соціальних інститутів: економічні, політичні, релігійні, культури та соціалізації тощо. |
Заняття 18. | Соціальні та психологічні характеристики й форми організації суспільних процесів і явищ. | 1. Соціальна стратифікація та соціальні нерівності. Основні критерії соціальної стратифікації. Види нерівності (економічна, політична, правова, культурна, цифрова, мобільна та ін.). 2. Соціальна мобільність: поняття, типи (вертикальна / горизонтальна), механізми, соціальні та психологічні чинники. |